ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 30.07.2014 р. № 668/6/99-99-17-02-02-16
Щодо оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку
Державна фіскальна служба України […] розглянула в межах компетенції ваш запит щодо оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку […] і повідомляє.
Відповідно до ст. ст. 42, 43 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право вільного вибору видів підприємницької діяльності, без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів (ст. 47 ГКУ), зокрема для самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, встановлення цін на продукцію та послуги (ст. 44 ГКУ).
Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 затверджено Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), відповідно до якого фізична особа при здійсненні державної реєстрації фізичної особи – підприємця за власним бажанням обирає вид діяльності, який планує здійснювати під час господарської діяльності.
КВЕД ДК 009:2010 – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації, тому вид діяльності не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності щодо юридичного використання КВЕД.
Отже, під час вибору виду діяльності, який планує здійснювати фізична особа – підприємець, необхідно використовувати нормативно-правові акти Держспоживстандарту України, де поряд з переліком конкретних видів діяльності передбачено інші види діяльності.
При цьому слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для фізичних осіб – підприємців та не спричиняє жодних правових наслідків.
Разом з цим правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно зі статтею 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу фізичні особи – підприємці, які самостійно обрали другу групу на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, мають право здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1 млн. гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для таких груп.
Доходом платника єдиного податку є для фізичної особи – підприємця дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).
Відповідно до пп. 2 п. 293.4 ст. 293 Кодексу ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої та другої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи.
Отже, доходи фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи, отримані від видів діяльності, що не зазначені у реєстрі платника єдиного податку, підлягають оподаткуванню за ставкою 15 відсотків.
Водночас інформуємо, що на інтерактивних сторінках інформаційного веб-порталу Міндоходів кожен платник податків може отримати інформацію щодо нормативно-правових та законодавчих актів України, роз’яснення та відповіді на питання застосування норм Податкового кодексу України, іншу інформацію про подання звітності в електронному вигляді, бланки податкової звітності, порядок їх заповнення та термін сплати податків тощо.
Голова
І.О. Білоус
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку” від 30.07.2014 р. № 668/6/99-99-17-02-02-16