Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку” від 15.08.2014 р. № 1773/6/99-99-17-02-02-14

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.08.2014 р. № 1773/6/99-99-17-02-02-14
Щодо оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку
Державна фіскальна служба України […] розглянула в межах компетенції запит щодо оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку […] і повідомляє.
Відповідно до ст. ст. 42, 43 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право вільного вибору видів підприємницької діяльності, без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів (ст. 47 ГКУ), зокрема для самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, встановлення цін на продукцію та послуги (ст. 44 ГКУ).
Звертаємо увагу, що кожна фізична особа – підприємець самостійно за власним бажанням в Україні обирає той із можливих способів оподаткування, який найбільше відповідає особливостям та умовам здійснення його підприємницької діяльності.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно зі статтею 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Абзацом другим пункту 291.4 статті 291 Кодексу встановлено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень, мають право обрати другу групу.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.
Третю групу можуть обрати фізичні особи – підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень (абзац 3 п. 291.4 Кодексу).
П’яту групу можуть обрати фізичні особи – підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, при цьому обсяг доходу не повинен перевищувати 20000000 гривень.
Доходом платника єдиного податку є для фізичної особи – підприємця дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлено Інструкцією № 22, п. 1.3 якої визначено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків та обов’язкові для виконання.
Відповідно до п. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі – Інструкція), безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з урахуванням чинних нормативно-правових актів, при цьому розрахунки здійснювати при купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) з дотримання вимог Інструкції, тобто не можуть розраховуватись за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через електронні платіжні системи, у тому числі через систему “WebMoney”, Transfer, Інтернет.Гроші, UkrMoney (електронні гроші) тощо.
В. о. Голови
А.В. Макаренко
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку” від 15.08.2014 р. № 1773/6/99-99-17-02-02-14

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>