Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору” від 30.04.2015 р. № 9480/6/99-99-19-03-02-15

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 30.04.2015 р. № 9480/6/99-99-19-03-02-15
Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору
Державна фіскальна служба України розглянула звернення дії щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору та повідомляє.
Відповідно до підпунктів “а” і “б” пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Згідно з підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання “кінцевим споживачем”);
за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.
Таким чином, якщо згідно з цивільно-правовим договором передбачено надання замовнику права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання “кінцевим споживачем”), то отримання постачальником (у тому числі нерезидентом) платежу від замовника як винагороди за надання вказаного права для цілей оподаткування податком на додану вартістьвизначається як роялті, та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Якщо цивільно-правовим договором передбачено надання замовнику права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору з можливістю його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення і його відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання “кінцевим споживачем”), то отримання постачальником (у тому числі нерезидентом) платежу від замовника як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялті, та відповідно на таку операцію поширюватиметься режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
В. о. Голови
М. Мокляк
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання права на використання програмного забезпечення на умовах ліцензійного договору” від 30.04.2015 р. № 9480/6/99-99-19-03-02-15

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>