Лист Державної фіскальної служби України “Щодо триваючих і разових адміністративних правопорушень за неподання податкової звітності зі збору за спеціальне використання води” від 23.10.2014 р. № 5535/6/99-99-22-03-02-15

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 23.10.2014 р. № 5535/6/99-99-22-03-02-15
Щодо триваючих і разових адміністративних правопорушень за неподання податкової звітності зі збору за спеціальне використання води
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо триваючих і разових адміністративних правопорушень за неподання податкової звітності зі збору за спеціальне використання води та повідомляє таке.

Згідно з п. 328.2 ст. 328 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники збору за спеціальне використання води (далі – Збір) обчислюють податкові зобов’язання зі Збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації зі Збору (далі – Декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. N 1403, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 р. за N 123/22655.

Декларації зі Збору подаються платниками Збору за місцем податкової реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Права платників Збору на уточнення податкових зобов’язань зі Збору забезпечено у формі перерахунку – невід’ємної частини Декларації. Самостійне виправлення помилок у раніше поданих Деклараціях Збору виконується платником Збору у порядку, визначеному ст. 50 Кодексу.

Законом України від 24 травня 2012 року N 4834-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм” водокористувачі, які використовують воду, зокрема, для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку, виключено із категорії платників Збору (п. 323.2 ст. 323 Кодексу), де для цілей розділу, що регулює справляння Збору, термін “санітарно-гігієнічні потреби” визначає використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання води для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані. При цьому за обсяги води, що використовуються, зокрема, для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку, справляння Збору не передбачено (пп. 324.4.1 п. 324.4 ст. 324 Кодексу).

Суб’єкти господарювання, які використовують обсяги води виключно для цілей, визначених п. 323.2 ст. 323 Кодексу, можуть не подавати Декларацію починаючи з податкового (звітного) періоду, у якому відбулося припинення використання обсягів води, на цілі, відмінні від задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. При цьому платник Збору зобов’язаний подати до контролюючого органу заяву у довільній формі про відсутність об’єкта оподаткування Збором.

Контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом (пп. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Кодексу).

Відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважені посадові особи контролюючих органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення, у т. ч. за ст. 1631 КУпАП.

Статтею 1631 КУпАП визначено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Строки накладення адміністративного стягнення визначені ст. 38 КУпАП, а саме: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

У теорії адміністративного права розрізняють продовжувані та триваючі адміністративні правопорушення таким чином.

Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває далі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якого-небудь часу. Іноді такий стан триває значний час і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків. Отже, триваючі податкові правопорушення – це порушення правових приписів шляхом бездіяльності.

Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад, у разі виявлення таких проступків: відсутності обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов’язкову форму обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов’язаних із нарахуванням податків, і встановити які можна тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів). Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладено в строк не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення (з дати складання та підписання акта перевірки).

Голова
І. О. Білоус
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо триваючих і разових адміністративних правопорушень за неподання податкової звітності зі збору за спеціальне використання води” від 23.10.2014 р. № 5535/6/99-99-22-03-02-15

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Втрата чинності: 19.01.2015 р.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.12.2014 р. № 14618/7/99-99-19-03-01-17

Про податок на додану вартість

Лист скасовано
(на підставі листа Державної фіскальної служби України
від 19 січня 2015 року № 1403/7/99-99-19-03-01-17)

У зв’язку із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України”, з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 07 жовтня 2014 року № 1690-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності” (далі – Закон № 1621), відповідно до яких з 1 січня 2015 року запроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ), Державна фіскальна служба України інформує про основні правила роботи цієї системи.

1. Загальні положення

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200 1 розділу V Кодексу. Пунктом 200 1.1 статті 200 1 розділу V Кодексу передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України порядку електронного адміністрування ПДВ. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” (далі – Порядок № 569).

Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та розрахунках коригування до них;

сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Кодексом. Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.

Водночас підставою для формування податкового кредиту за умови дотримання інших, встановлених Кодексом правил, є лише податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. До податкового кредиту можна також включити суму податку, зазначену в документах, визначених пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, але з 01.01.2015 скасовується можливість сформувати податковий кредит на підставі скарги на постачальника (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Крім того, Законом № 1621 внесено зміни до визначення бази оподаткування ПДВ в окремих випадках: з 01.01.2015 база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, за винятком контрольованих операцій, але не може бути нижчою ціни придбання товарів (для самостійно виготовлених – не нижче їх собівартості) або балансової вартості необоротних активів.

Одночасно із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 року для платників ПДВ збільшується граничний рівень обсягу операцій з постачання товарів/послуг для обов’язкової реєстрації платників ПДВ до 1 млн. грн. (без ПДВ) за рік.

Тобто, з 01.01.2015 суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

Правила, встановлені розділом V Кодексу, для добровільної реєстрації особи в якості платника ПДВ не змінилися.

Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.

2. Електронні рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Для кожного платника податку відкривається один електронний рахунок.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються Казначейством платникам ПДВ автоматично на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству.

Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника ПДВ не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття, а ДФС після надходження такого повідомлення інформує кожного платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку № 569).

Враховуючи викладене, відкриття електронних рахунків здійснюється без участі платників податку, тобто їм не потрібно відвідувати Казначейство з метою відкриття такого рахунка.

Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надаватиметься ДФС за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Датою початку здійснення операцій з використанням електронного рахунку є 01.01.2015 для суб’єктів господарювання, які вже є зареєстрованими платниками ПДВ, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані в якості платників ПДВ в будь-який період після 01.01.2015, – дата їх реєстрації платниками податку.

На такі електронні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку самостійно зараховують кошти з власного поточного рахунку платника, відкритого в банківських установах, у сумах:

необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування;

недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.

Кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі – спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі – спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, який автоматично формується ДФС та надсилається Казначейству.

3. Податкова звітність

Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, I-й квартал), податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати відкритих ключів (далі – посилені сертифікати), які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно) або в будь-якому з його відокремлених пунктів реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.

Платники ПДВ, які на сьогодні подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).

Що стосується подання податкових декларацій з ПДВ у паперовій формі, то останнім звітним періодом, за який податкові декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є грудень 2014 року (граничний термін подання 20.01.2015) / IV квартал 2014 року (граничний термін подання 09.02.2015).

Відповідні зміни до форми податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення і подання розроблені, розміщені на офіційному веб-сайті ДФС України та на цей час погоджуються зацікавленими міністерствами і відомствами. Після прийняття Міністерством фінансів України відповідного наказу та його реєстрації в Міністерстві юстиції України у загальновстановленому порядку його буде доведено до відома платників та регіональних структурних підрозділів ДФС.

4. Формування та реєстрація в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (у редакції Закону № 1621) з 01.01.2015 податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно в електронній формі та підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від того, яка сума ПДВ вказана в податковій накладній, у тому числі і ті, які не видаються покупцям, а також ті, що складені платниками податку – отримувачами послуг, що постачаються нерезидентами, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України (пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).

Після реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН постачальник та покупець отримуватимуть в автоматичному режимі від ДФС повідомлення про таку реєстрацію.

Запровадження електронної форми податкової накладної вирішує всі питання, які пов’язані із дотриманням формальних умов щодо її заповнення (вирівнювання полів, формат дати, адреси, розміщення знаків дробу, ком та інших розділових знаків тощо). Крім того, під час реєстрації податкової накладної платник матиме можливість перевірити правильність написання назви покупця та його реєстраційних даних.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, та пункту 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1129), податкові накладні / розрахунки коригування, складені в електронній формі, скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку.

Таким чином, для забезпечення безперешкодної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також достовірності податкових накладних / розрахунків коригування, які надсилаються отримувачу товарів/послуг, платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати для накладання електронного цифрового підпису посадовими або уповноваженими особами на складені податкові накладні.

Отримати посилені сертифікати відкритих ключів можна в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно) або в будь-якому з його відокремлених пунктів реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.

Платники ПДВ, які на сьогодні здійснюють реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).

Терміни реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з 01.01.2015 не змінюються. Така реєстрація здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10 розділу V Кодексу).

Водночас для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН визначається розмір суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН складені ним такі податкові накладні / розрахунки коригування.

Так, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну / розрахунок коригування, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200 1.3 статті 200 1 Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума), а саме:

S Накл = S НаклОтр + S Митн + S ПопРах – S НаклВид – S Відшкод – S Перевищ, де:

S НаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

Цей показник формується на підставі даних, що містяться в отриманих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, що були складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період, починаючи з 1 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

S Митн – загальна сума податку, сплаченого платником безпосередньо або за допомогою фінансового посередника (особи, відповідальної за фінансове врегулювання) при ввезенні товарів на митну територію України, на підставі даних митних декларацій, у тому числі з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України.

Цей показник формується на підставі сум податку, сплачених, починаючи з 1 січня 2015 року, при ввезенні товарів на митну територію України;

S ПопРах – загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з власного поточного рахунку платника.

Зазначений показник обраховується на підставі даних, отриманих згідно з угодою про інформаційний обмін між Державною фіскальною службою та Казначейством щодо сум коштів, перерахованих платником зі свого поточного рахунку на його рахунок в системі електронного адміністрування податку, відкритому йому в Казначействі, починаючи з 1 січня 2015 року;

S НаклВид – загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

Цей показник формується на підставі даних, що містяться у виданих платником податку податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, що були складені на операції, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період, починаючи з 1 січня 2015 року, а також на підставі даних, що містяться в розрахунках коригувань до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

S Відшкод – загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування.

Цей показник формується на підставі даних податкових декларацій з податку, поданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності:

за січень 2015 року – для платників податків, що застосовують місячний звітний період;

за I квартал 2015 року – для платників податків, що застосовують квартальний звітний період.

Цей показник формується на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок платника сум від’ємного значення податку, розрахованих по операціях, здійснених після 1 січня 2015 року згідно з прийнятими контролюючим органом податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до таких декларацій.

S Перевищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з податку, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН.

Цей показник розраховується як різниця між сумами податку:

задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до таких декларацій по операціях з постачання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, після 1 січня 2015 року та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу,

та зазначеними платником податку у податкових накладних, що були складені за операціями з постачання товарів/послуг після 1 січня 2015 року, зареєстрованих в ЄРПН, та розрахунків коригування до таких накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Цей показник формується на підставі даних:

податкових накладних, складених не раніше 1 січня 2015 року та зареєстрованих в ЄРПН, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

податкових декларацій з ПДВ, наданих до контролюючого органу, починаючи з податкової звітності: за січень 2015 року – для платників податків, що застосовують місячний звітний період; за I квартал 2015 року – для платників податків, що застосовують квартальний звітний період, та уточнюючих розрахунків до таких декларацій.

Реєстраційна сума обчислюватиметься автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника податку щоразу, як відбуватиметься зміна значення будь-якого з показників формули.

Кожен з показників реєстраційної суми обчислюватиметься наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2015, протягом всього періоду діяльності платника ПДВ до моменту анулювання його реєстрації.

Алгоритм обрахунку показників реєстраційної суми та джерела їх формування підлягають оприлюдненню на офіційному веб-порталі ДФС України (пункт 10 Порядку № 569).

Для обчислення такої реєстраційної суми враховуються лише податкові накладні, складені за операціями, по яких дата виникнення податкових зобов’язань припадає на податкові періоди з 01.01.2015, розрахунки коригування до таких податкових накладних, а також митні декларації, по яких суми податку сплачені до бюджету, починаючи з 01.01.2015, суми поповнення електронних рахунків з 01.01.2015, суми заявленого бюджетного відшкодування та сума податкових зобов’язань (для формування показника S Перевищ), задекларовані у складі податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди з 01.01.2015.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу (реєстраційна сума), буде меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник повинен перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій електронний рахунок (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу; пункт 12 Порядку № 569).

Збільшення реєстраційної суми може бути забезпечене також за рахунок отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та сум ПДВ, сплачених під час ввезення товарів на митну територію України.

При обчисленні реєстраційної суми слід також враховувати, що для операцій з отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких є митна територія України, Законом № 1621 змінюється порядок формування податкового кредиту.

На відміну від діючого до кінця 2014 року порядку, починаючи з 01.01.2015, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (пункт 198.2 статті 198 та пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).

У зв’язку з цим необхідно враховувати, що у розділі II “Податковий кредит” податкової декларації з ПДВ за січень (I квартал) 2015 року має бути одночасно відображений податковий кредит за операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені у грудні (IV кварталі 2014 року) та січні (I кварталі) 2015 року.

В межах системи електронного адміністрування ПДВ передбачено, що складання та реєстрація в ЄРПН податкових накладних здійснюється постачальником товарів/послуг та отримувачем послуг від нерезидентів, місцем постачання яких є митна територія України. При цьому запроваджується окремий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Так, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування постачальник може тільки після реєстрації цього розрахунку в ЄРПН його отримувачем. Зменшити суму свого податкового кредиту за таким розрахунком коригування отримувач (покупець) товарів (послуг) зобов’язаний незалежно від факту реєстрації такого розрахунку в ЄРПН.

Розрахунки коригування, що складаються постачальником товарів/послуг до податкових накладних, які не видаються отримувачу таких товарів/послуг, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником.

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких послуг.

5. Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період до 01.01.2015, та розрахунків коригування до таких податкових накладних

Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015, та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН (якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді), але не були зареєстровані у ЄРПН до 01.01.2015 (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 до 15.01.2015), підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.

Розрахунки коригування, які складені до 01.01.2015 та відповідно до вимог Кодексу підлягають реєстрації у ЄРПН, але не були зареєстровані в ЄРПН до 01.01.2015 (термін реєстрації припадає на період з 01.01.2015 до 15.01.2015), а також розрахунки коригування, складені після 01.01.2015 до податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015, підлягають такій реєстрації без дотримання вимог щодо наявності відповідної реєстраційної суми.

Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Податкові накладні, складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає до 01.01.2015 (незалежно від факту реєстрації їх в ЄРПН та періоду, в якому вони були включені до податкового кредиту, а також незалежно від того чи були вони включені до складу податкового кредиту), та розрахунки коригування до таких податкових накладних (незалежно від дати їх складання та факту реєстрації їх в ЄРПН) не беруть участі в обчисленні реєстраційної суми.

Податкова накладна, складена отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, за операціями з постачання таких послуг, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на грудень / IV квартал 2014 року, сума ПДВ якої була включена до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період грудень / IV квартал 2014 року, включається до складу податкового кредиту за звітний (податковий) період січень / I квартал 2015 року та не бере участі в обчисленні реєстраційної суми.

6. Розрахунки з бюджетом

Суму податкових зобов’язань, належних до сплати в бюджет, платники податку, як і встановлено Кодексом, визначають самостійно, виходячи з результатів діяльності за відповідний звітний період. Така сума декларується в податковій декларації платника ПДВ.

Якщо за результатами звітного податкового періоду платником податку задекларовано в податковій декларації з ПДВ суму податку до сплати в бюджет, то така сума підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку.

Таке перерахування здійснюється відповідно до реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилається Казначейству.

Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку № 569).

У випадку недостатності коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок платник повинен у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, перерахувати з власного поточного рахунку на свій електронний рахунок кошти в недостатніх сумах.

Якщо платник у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов’язань / перерахування на спеціальний рахунок, Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) по такому реєстру залишок узгоджених податкових зобов’язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету / спеціального рахунку коштів, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (пункт 22 Порядку № 569).

Пунктом 25 Порядку № 569 встановлено, що розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку.

Тобто з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов’язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.01.2015, а суми податкових зобов’язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунку платника, а з його поточного рахунку.

Пунктами 26 та 27 Порядку № 569 встановлено правила повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету коштів з електронного рахунку платника на його поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 розділу II Кодексу, в тому числі і у разі анулювання реєстрації платника податку.

Таке повернення здійснюється за умови подання платником податків заяви у довільній формі протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, в якій має бути вказано поточний рахунок платника податків в установі банку, на який необхідно повернути такі суми з бюджету. Повернення таких сум здійснюється без використання електронного рахунку.

7. Спеціальний режим оподаткування у сільському господарстві

Платникам податку, які застосовують спецрежим, у системі електронного адміністрування податку відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку як в межах діяльності, визначеної статтею 209 Кодексу, так і у межах іншої діяльності.

Такі платники реєструють в ЄРПН всі податкові накладні: як ті, що складені на операції з постачання товарів (послуг) в межах спецрежиму, так і ті, що складені у зв’язку із здійсненням інших операцій з постачання.

Платники податку – суб’єкти спеціального режиму оподаткування повинні враховувати, що для реєстрації в ЄРПН всіх складених ними податкових накладних та розрахунків коригування як у зв’язку з постачанням товарів (послуг) в межах спецрежиму, так і у зв’язку з іншими операціями з постачання, здійснюється єдиний розрахунок реєстраційної суми (за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569).

У випадку якщо платником податку, який застосовує спецрежим, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті як до бюджету, так і на його спеціальний рахунок, кошти з його електронного рахунку, у першу чергу, перераховуються до бюджету, а у разі повного розрахунку з бюджетом – на спеціальний рахунок такого платника (пункт 22 Порядку № 569).

Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилається Казначейству. Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку № 569).

Зазначене правило стосується також і платників податку – сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але не зареєструвалися як суб’єкти спеціального режиму оподаткування.

Для забезпечення в умовах дії системи електронного адміністрування ПДВ спрямування сум ПДВ на підтримку власного виробництва суб’єкти спецрежиму – платники ПДВ повинні надати контролюючому органу за місцем своєї реєстрації платником ПДВ інформацію щодо даних реквізитів поточного рахунку, на який має бути перерахована відповідна сума з електронного рахунку такого платника, та актуалізувати такі дані у разі зміни реквізитів поточного рахунку.

8. Від’ємне значення і залишок бюджетного відшкодування

Від’ємне значення ПДВ, яке виникло у платника податку в звітних періодах до 01.01.2015, участі в обчисленні реєстраційної суми не братиме.

Розділом II Закону № 1621 визначено, що від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані до 1 січня 2015 року, обліковуються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік такого від’ємного значення здійснюватиметься в податковій декларації з ПДВ. Проектом нової форми декларації з ПДВ для такого обліку передбачено окремий розділ та додаток.

З 01.01.2015 суми бюджетного відшкодування, задекларовані в деклараціях за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року, підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31.12.2014, тобто залишок непогашеного від’ємного значення станом на 01.01.2015 не анулюється, обліковується окремо у складі податкової декларації з ПДВ за звітні періоди після 01.01.2015 та відшкодовується платникам в автоматичному або звичайному режимі за правилами та у терміни, передбачені Кодексом станом на 31.12.2014.

Суми бюджетного відшкодування, задекларовані у звітних періодах після 1 січня 2015 року, повертатимуться платникам і в звичайному, і в автоматичному режимі. При цьому спрямування бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок погашення податкових зобов’язань майбутніх періодів скасовується. Після 1 січня 2015 року бюджетне відшкодування ПДВ здійснюватиметься виключно коштами на поточний рахунок платника.

Водночас інформуємо, що з 01.01.2015 відповідно до вимог статті 200 Кодексу (з урахуванням змін, внесених Законами №№ 1621 та 1690) бюджетне відшкодування платникам податку здійснюватиметься на місяць раніше, ніж зараз.

Додаткові питання щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ просимо надсилати на електронну адресу: sea_pdv@ukr.net, для оперативної підготовки додаткових роз’яснень.

Голова                                                                                                         І.О. Білоус
Лист Державної фіскальної служби України “Про податок на додану вартість” від 10.12.2014 р. № 14618/7/99-99-19-03-01-17

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>