Лист Державної фіскальної служби України “Щодо виплати винагороди за використання або надання права на використання бази даних та торговельної марки” від 08.06.2015 р. № 1472/2/99-99-19-02-02-10

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 08.06.2015 р. № 1472/2/99-99-19-02-02-10
Щодо виплати винагороди за використання або надання права на використання бази даних та торговельної марки
Відповідно до ст. 493 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом (п. 1 ст. 494 ЦКУ).
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (п. 3 ст. 494 ЦКУ).
Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набув чинності з 01.01.2015 р. (далі – Кодекс), роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Таким чином, будь-який платіж, отриманий як винагорода за торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію, вважається роялті. Будь-який платіж, отриманий як винагорода за торговельну марку, яка визнана в установленому законом порядку добре відомою, але не здійснена реєстрація відповідно до вітчизняного чи міжнародного законодавства, не вважається роялті з ціллю застосування положень податкового законодавства. У випадку скасування вимоги щодо реєстрації торговельної марки з метою визначення плати за її використання (роялті) необхідно встановити чіткий порядок визнання торговельної марки добре відомою.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон № 3792) база даних (компіляція даних) – це сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів.
Розмежування баз даних і комп’ютерних програм як об’єктів авторського права підтверджено статтями 420 і 433 ЦКУ, ст. 8 Закону № 3792, а також Законом України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних”, які визначають перелік об’єктів авторського права.
Відмінність комп’ютерних програм і баз даних обумовлюється також тим, що на ці об’єкти поширюються різні за своєю суттю режими правової охорони в межах авторського права.
На відміну від комп’ютерної програми база даних в більшості випадків – це складений твір, який може включати як охороноздатні елементи (наприклад, авторські статті, коментарі, пошукову програму, які охороняються окремо як твори), так і неохороноздатні елементи (наприклад, нормативно-правові акти, новини). При цьому визначальна ознака, на підставі якої надається правова охорона базі даних як окремому об’єкту авторського права, полягає у творчому підборі і організації даних в базі даних, їх систематизації за конкретними критеріями.
Таким чином, існує відмінність між даними об’єктами авторського права – комп’ютерною програмою та базою даних.
Отже, будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання бази даних (компіляцію даних), вважається роялті, якщо така база даних є окремим об’єктом авторського права.
Голова
Р.М. Насіров
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо виплати винагороди за використання або надання права на використання бази даних та торговельної марки” від 08.06.2015 р. № 1472/2/99-99-19-02-02-10

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>